Вівторкове інтерв’ю з директором Центру Ринкових Аналіз Польсько-Української Господарчої Палати – Маріушем Тивонюком, керуючим партнером юридичної компанії Tywoniuk & Partners, виданню «Тигоднік Замойский».
Мито на кордоні.
На початку року український парламент вирішив посилити митні правила – встановити митні збори на товари, придбані в Польщі та імпортовані в Україну. Що це викликало?
Останнім часом ми бачимо, що українська держава організовує свої структури та свій ринок. У той же час це збільшує внутрішні витрати, у тому числі на освіту, соціальну допомогу. Тому влада починає шукати гроші і хоче, щоб якомога більше фінансів надходило до бюджету. Тому 7 грудня український парламент прийняв закон, спрямований на збалансування надходжень до бюджету, через це і відбулись зміни до законів. Відповідно до прийнятих правил, з 1 січня 2018 року, без розрахунку податку ПДВ, еквівалентному польському податку VAT та митному податку, до України можна ввезти товари на суму до 500 євро та вагою до 50 кілограмів, за умови, що особа, яка їх перевозила, була за кордоном понад 24 години і перетинає кордон не частіше одного разу в 72 години. У випадку більш частішого в’їзду без податків та зборів, можна привезти до України товару до 50 євро.
(fot. PAP/DPA/WINFRIED ROTHERMEL)
Ці нормативні акти доторкуються перш за все так званих «мурах», тобто людей, які займаються невеликою прикордонною торгівлею. Чи варто заохочувати українців менше купувати в Польщі та більше вдома?
Польщу ці закони вражають найбільше, але також стосуються Словаччини, Угорщини та інших країн-сусідів України. І мова йде не про шопінг, а про оподаткування. До цих пір прикордонна торгівля була заснована на податкових пільгах (повернення ПДВ для мандрівників, що експортують товари з митної території Європейського Союзу ). Проте, зверніть увагу, що ця процедура, як правило, полягала у турботі про туризм. Хоч насправді це дозволяло імпорт в Україну великої кількості товарів ненакладених податками і зборами. Коли українська компанія офіційно імпортує товари, наприклад з Польщі, ця процедура підлягає SAD. Так задля декларування товарів для експорту, постачальник застосовує нульову ставку при купівлі-продажу товарів, а не так, як у випадку Tax Free з вимогою відшкодування податку, сплаченого протягом десяти місяців з дня перетину кордону, однак ця процедура веде за собою автоматичне нарахування ПДВ згідно з українською ставкою і митом для конкретної групи товарів. Внаслідок цього людина не сплачує 23% податку VAT у Польщі, але оплачує 20% ПДВ та мито у межах 5 – 20%. Для найбільшої групи товарів мито становить 15%. Саме тому українцям було набагато вигідніше приїздити до Польщі на покупки, користуючись з повернення VAT, ніж купувати у своїх магазинах.
Чи відомо, скільки грошей залишили українські “туристи” у Польщі?
Митна Палата в Перемишлі оприлюднила останні дані за 2016 рік. Українці купили у Польщі товари на суму 2,7 млрд. злотих, що на 9 % більше, ніж у 2015 році, з урахуванням збільшення кількості податкових документів, виданих у 2017 році, ця сума в 2017 р. була ще вищою. Для польських компаній, які працюють біля кордону, це значна сума, так як польська прикордонна площа – це не багата територія. Українські ЗМІ присвячують багато часу цьому питанню. Наприклад, пишуть, що польсько-український кордон спорожніє, а українці, які живуть у прикордонних містах, виживаючи завдяки цій торгівлі, привернули увагу до цієї проблеми, організувавши мітинг на кордонах: Рава-Руська-Хребне, Краківець-Корчова та Шегині-Медика; мітингувальники погрожують продовжити акції протесту, якщо парламент не відреагує на їхні вимоги.
Чи вартість прикордонной торгівлі насправді буде падати, чи можливо це все виправити?
Нажаль, я не можу передбачити, але знаючи креативність як польської, так і української сторони, можна припустити, що будуть деякі рішення, які призведуть до припинення падіння прикордонної торгівлі. Тут йде мова про дещо інше, українці цінують якість польських товарів, особливо продуктів харчування. Саме тому все більше і більше супермаркетів будуються на самому кордоні з польської сторони. Нещодавно, будучи в Долгобичеві, я здивувався великій «Бедронці», розташованій приблизно за кілометр від кордону, а в магазині цієї мережі в Томашові Любельському – один з найбільших оборотів у країні.
Українці купують у нас продукти харчування, але також будівельні матеріали, побутову хімію та техніку. Чи можливо знайти ці товари українських магазинах?
Так, проте вони продаються офіційно, після сплати мита та податку, тому набагато дорожчі ніж у Польщі.
Дехто каже: ЄС намагається допомогти Україні, вводить, наприклад, квоти безмитного ввезення зернових, а тим часом українці не хочуть дати заробити Європі.
Не можна на це дивитись таким чимом. Польський уряд також вживає активних заходів для посилення податкової системи, і це підвищує суспільне визнання серед поляків. Уряд України також робить ті самі дії, і слід пам’ятати, що на сході України все ще ведуться війскові дії, це величезний фінансовий тягар, а Україні потрібні кошти для розвитку держави.
А чи розвивається держава?
Ведучи протягом багатьох років юридичні справи українських компаній, котрі інвестують у Польщі, складається враження, що українці мають більше знань про нас, ніж ми про них. Польські підприємці часто недооцінюють поглинаючу здатність ринку і потенціал нашого східного сусіда, або бояться втрат, які понесли польські компанії на початку двохтисячних років, інвестувавши в Україні. Там зміни дуже динамічні. Просто подивіться на Львів, вулицю Наукову та околиці, де нещодавно відремонтували та побудували нові офісні будівлі. Інвестиції в дорожню інфраструктуру, завдяки якій були відремонтовані дороги, такі, як наприклад Львів – Івано-Франківськ і Львів – Хмельницький, а з весни планується будівництво автомагістралі від кордону в Корчовій до Києва. Україна також бореться з корупцією. Реформа міліції – це не просто зміна назви на поліцію. У рамках реформи було замінено близько 70% персоналу. Як видно, зміни дуже динамічні. Звичайно, залишилось ще багато роботи, але динаміка змін заслуговує на повагу.
Розмовляла Анна Руди.